епілептик —
епіле́птик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
епілептик —
-а, ч. Людина, яка хворіє на епілепсію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
епілептик —
ЕПІЛЕ́ПТИК, а, ч. Людина, яка хворіє на епілепсію. Дядьки.., впіймавши Боровця на гарячому, накинули йому мішок на голову і спересердя так відлупцювали, що відтоді він став епілептиком (Мельн., Поріддя.., 1959, 56).
Словник української мови в 11 томах