1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

епілептик

Епіле́птик, -ка; -тики, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епілептик — епіле́птик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. епілептик — -а, ч. Людина, яка хворіє на епілепсію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епілептик — ЕПІЛЕ́ПТИК, а, ч. Людина, яка хворіє на епілепсію. Дядьки.., впіймавши Боровця на гарячому, накинули йому мішок на голову і спересердя так відлупцювали, що відтоді він став епілептиком (Мельн., Поріддя.., 1959, 56). Словник української мови в 11 томах