1. Великий тлумачний словник сучасної мови

епілептик

епіле́птик

-а, ч.

Людина, яка хворіє на епілепсію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епілептик — епіле́птик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. епілептик — Епіле́птик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. епілептик — ЕПІЛЕ́ПТИК, а, ч. Людина, яка хворіє на епілепсію. Дядьки.., впіймавши Боровця на гарячому, накинули йому мішок на голову і спересердя так відлупцювали, що відтоді він став епілептиком (Мельн., Поріддя.., 1959, 56). Словник української мови в 11 томах