жадний —
жа́дний 1 прикметник жадібний рідко жа́дний 2 займенник жодний рідко
Орфографічний словник української мови
жадний —
Жадни́й. 1. Спраглий. В них [німців] щодо сценічних праць такі колосальні вимоги, що жадні лиш заєдно чогось екзотичного, що я, оскільки мені звісний і смак, і критики в тім напрямі, — не обіцяю Вам успіху (Коб.
Українська літературна мова на Буковині
жадний —
жа́дний жодний, ніякий (ст): Жадний хлоп не визнає перве́нство жінки (Авторка); Тут було доволі місця, бо на бурсу призначено три півтемні і засклеплені довгі партерові кімнати.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
жадний —
жадний (жадній), жаден жоден, жодний
Словник застарілих та маловживаних слів
жадний —
ЖА́ДІ́БНИЙ чого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЖА́ДНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше, ЖАЖДИ́ВИЙ рідко...
Словник синонімів української мови
жадний —
ЖА́ДНИЙ¹, а, е, рідко. Те саме, що жа́ді́бний. Те, що лишилося ще в мені, жадне лише спокою, гармонії і поезії (Коб., III, 1956, 9); — Жадний до книжок чоловік, — вирішив Сахно, ще не знаючи, як поставитися до цього (Собко, Біле полум’я, 1952, 179)...
Словник української мови в 11 томах
жадний —
I. Жадний, -а, -е 1) Каждый, всякій. Та ми тут жадне літо літуємо. Лубен. у. Жадній свашці по ковбасці. Ном. № 3528 Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив. ЗОЮР. І. 105. 2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой.
Словник української мови Грінченка