жахання —
жаха́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
жахання —
-я, с. Дія за знач. жахатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жахання —
ЖАХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жаха́тися. Чуток було чимало для нашого жахання й сподівання (Вовчок, І, 1955, 232); Цілу ніч не давав Хведір покою своїми вигуками, викриками, жаханням (Мирний, III, 1954, 58).
Словник української мови в 11 томах
жахання —
Жаха́ння, -ня с. 1) Пуганіе. 2) Страхъ, испугъ. Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання. МВ. ІІ. 163. Я пізнаю з їх жахання, що ти, Боже мій, зо мною. К. Псал. 129.
Словник української мови Грінченка