жахання
ЖАХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жаха́тися.
Чуток було чимало для нашого жахання й сподівання (Вовчок, І, 1955, 232);
Цілу ніч не давав Хведір покою своїми вигуками, викриками, жаханням (Мирний, III, 1954, 58).
Словник української мови (СУМ-11)