жевріти —
БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (про очі, погляд — світитися внутрішнім світлом під впливом сильного почуття), БЛИСТІ́ТИ рідко, ГОРІ́ТИ підсил., ПАЛА́ТИ підсил., ПАЛАХКОТІ́ТИ (ПАЛАХКОТА́ТИ) підсил.; СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил.
Словник синонімів української мови
жевріти —
ЖЕ́ВРІТИ, ію, ієш, недок. 1. Догоряти без полум’я; тліти. Де були стіжки, там лежали й жевріли купи вогняної мерви (Н.-Лев., II, 1956, 197); Біля кошари ледве жевріло багаття (Чорн., Пісні..
Словник української мови в 11 томах
жевріти —
Жевріти, -рію, -єш гл. Горѣть безъ пламени, рдѣть. Жар червоним золотом жевріє. Г. Барв. 458. Зоря жевріє. Там зроду жевріє любов.
Словник української мови Грінченка