жердина —
жерди́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
жердина —
Ключина, тичка, (для тину)ворина, (висока) щогла; жердка, жердинка, зб. жердя.
Словник синонімів Караванського
жердина —
-и, ж. 1》 Довгий, тонкий, без гілок кусок дерева; ключина. 2》 розм. Те саме, що жердка 1). 3》 Спортивний снаряд для стрибків у висоту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жердина —
Спортивне приладдя для легкоатлетичних змагань — стрибків із жердиною; переможець визначається за заліком найбільшої висоти (подолання планки із 3 спроб).
Універсальний словник-енциклопедія
жердина —
ЖЕРДИ́НА (довгий, тонкий, без гілок відрізок дерева), КЛЮЧИ́НА, ЖЕРДЬ розм.; ВОРИ́НА (перев. для огорожі). Жердина була довга, ледве пробивався з нею (Віктор) поміж кущами й вільхами (М.
Словник синонімів української мови
жердина —
ЖЕРДИ́НА, и, ж. 1. Довгий, тонкий, без гілок кусок дерева; ключина. Антін Рибка стояв на свому подвірні і.. стругав довгу жердину (Коцюб., II, 1955, 430); Іван стояв на передньому краї плота, вправно орудував жердиною й вигукував: — Кермуй, батьку, прямо!...
Словник української мови в 11 томах