Значення в інших словниках
-
жонатий —
жона́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
жонатий —
Одружений, пошлюблений, спарований, ір. окручений, запряжений; ПОБ. сімейний.
Словник синонімів Караванського
-
жонатий —
-а, -е. Який має жінку; одружений. || з ким, на кому. Який узяв шлюб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жонатий —
Одружений, (вона) видана, див. сім'янин
Словник чужослів Павло Штепа
-
жонатий —
жона́тий одружений (м, ср, ст): Раптом я почув розпачливий голос тієї дівчини, що ішла з Романом: “Пане інжи́нер! Ви жонатий!” (Чайківський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
жонатий —
Біда жонатому, як собаці кудлатому. Бо кожний має до них якесь домагання. До тридцять — нежонатий, до сорок — небагатий, то нема що й починати. Життєве спостереження.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
жонатий —
ОДРУ́ЖЕНИЙ (який має дружину), ЖОНА́ТИЙ, ОЖЕ́НЕНИЙ рідше. Вася був одружений (О. Гончар); У нього було три сини жонатих, та аж чотири дочки (Г. Квітка-Основ'яненко); У мене один син нежонатий, а другий оженений (Словник Б. Грінченка).
Словник синонімів української мови
-
жонатий —
ЖОНА́ТИЙ, а, е. Який має жінку; одружений. І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий, Уже засватаний, жонатий (Шевч., II, 1953, 287); Я сказав Ганці, що я жонатий і взагалі людина мандрівна (Ю. Янов., II, 1958, 66); // з ким, на кому.
Словник української мови в 11 томах