забрязкотіти —
забрязкоті́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
забрязкотіти —
-очу, -отиш, забрязкотати, -очу, -очеш, док. Підсил. до забрязкати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
забрязкотіти —
ЗАБРЯЗКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до забря́зкати. Аж ось Сокири вже в Гаю забрязкотіли (Греб., І, 1957, 62); Слуги забігали, загомоніли, забрязкотіли ключами (Н.-Лев., І, 1956, 161); По кількох хвилинах забрязкотів засув, і на поріг виступив Василь (Мушк., Серце.., 1962, 8).
Словник української мови в 11 томах
забрязкотіти —
Забрязкотіти, -кочу, -ти́ш гл. = забрязкати. Аф.
Словник української мови Грінченка