забрязкотіти

ЗАБРЯЗКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до забря́зкати.

Аж ось Сокири вже в Гаю забрязкотіли (Греб., І, 1957, 62);

Слуги забігали, загомоніли, забрязкотіли ключами (Н.-Лев., І, 1956, 161);

По кількох хвилинах забрязкотів засув, і на поріг виступив Василь (Мушк., Серце.., 1962, 8).

Значення в інших словниках

1. забрязкотіти — забрязкоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забрязкотіти — -очу, -отиш, забрязкотати, -очу, -очеш, док. Підсил. до забрязкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забрязкотіти — Забрязкоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть; забрязкоти́, -ті́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. забрязкотіти — Забрязкотіти, -кочу, -ти́ш гл. = забрязкати. Аф.  Словник української мови Грінченка