забрязкати
ЗАБРЯ́ЗКАТИ, аю, аєш, док. Почати брязкати (у 1 знач.).
А там закрасується жито, пшениця, Забрязкають коси стальні (Манж., Тв., 1955, 119);
Він раптом витяг годинник та забрязкав брелоками (Коцюб., II, 1955, 140).
Словник української мови (СУМ-11)