забудування —
забудува́ння іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
забудування —
-я, с., рідко. Те саме, що будівля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
забудування —
СПОРУ́ДА (те, що збудоване, споруджене, перев. великих розмірів і складної конструкції), БУДО́ВА, СПОРУ́ДЖЕННЯ, БУДУВА́ННЯ рідше, ЗАБУДУВА́ННЯ рідше. Гордістю наповнювала думка про Дніпрельстан — одну з найбільших споруд у світі (В.
Словник синонімів української мови
забудування —
ЗАБУДУВА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що буді́вля. З-за гори виступила висока гуральня та чималі забудування за греблею (Н.-Лев., IV, 1956, 80).
Словник української мови в 11 томах
забудування —
Забудува́ння, -ня с. Строеніе, постройка. Якісь невидані місця, якесь пишне забудування. Левиц. І. 213.
Словник української мови Грінченка