забудування

Забудува́ння, -ня

с. Строеніе, постройка. Якісь невидані місця, якесь пишне забудування. Левиц. І. 213.

Значення в інших словниках

1. забудування — забудува́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. забудування — -я, с., рідко. Те саме, що будівля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забудування — СПОРУ́ДА (те, що збудоване, споруджене, перев. великих розмірів і складної конструкції), БУДО́ВА, СПОРУ́ДЖЕННЯ, БУДУВА́ННЯ рідше, ЗАБУДУВА́ННЯ рідше. Гордістю наповнювала думка про Дніпрельстан — одну з найбільших споруд у світі (В.  Словник синонімів української мови
4. забудування — Забудува́ння, -ння, -нню (дія)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. забудування — ЗАБУДУВА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що буді́вля. З-за гори виступила висока гуральня та чималі забудування за греблею (Н.-Лев., IV, 1956, 80).  Словник української мови в 11 томах