забудування

СПОРУ́ДА (те, що збудоване, споруджене, перев. великих розмірів і складної конструкції), БУДО́ВА, СПОРУ́ДЖЕННЯ, БУДУВА́ННЯ рідше, ЗАБУДУВА́ННЯ рідше. Гордістю наповнювала думка про Дніпрельстан — одну з найбільших споруд у світі (В. Гжицький); — А то що за спорудження видніються в кінці саду? — запитав Баніт (Д. Ткач); Хто руйнує, — по тім зостається руїна, .. хто будує, — лиша по собі будування (Б. Грінченко); З-за гори виступила висока ґуральня та чималі забудування за греблею (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. буді́вля.

Значення в інших словниках

1. забудування — забудува́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. забудування — -я, с., рідко. Те саме, що будівля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забудування — Забудува́ння, -ння, -нню (дія)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. забудування — ЗАБУДУВА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що буді́вля. З-за гори виступила висока гуральня та чималі забудування за греблею (Н.-Лев., IV, 1956, 80).  Словник української мови в 11 томах
5. забудування — Забудува́ння, -ня с. Строеніе, постройка. Якісь невидані місця, якесь пишне забудування. Левиц. І. 213.  Словник української мови Грінченка