Завда́ння, -ння, -нню; -да́ння, -да́нь і -да́ннів, -да́нням
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
завдання —
завдання і задача Завдання – те, що визначено або заплановано для виконання; доручення. А задача – це питання, що його розв’язують шляхом обчислень за певною умовою (наприклад, у математиці). В усному мовлення, у пресі часто плутають ці слова.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
завдання —
завда́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
завдання —
ЗАВДАННЯ – ЗАДАЧА Завдання, р. мн. -ань. Наперед визначений, запланований обсяг робіт, якесь доручення; те, що хочуть здійснити тощо: бойове завдання, домашнє завдання, за завданням редакції. Задача, -і, ор. -ею.
Літературне слововживання
завдання —
(поставлена мета) накреслення, плян, мета; (чиєсь) настанова, розпорядження, наказ, з. загад; (шкільне) б. з. завданок.
Словник синонімів Караванського
завдання —
-я, с. 1》 Наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа і т. ін. || Настанова, розпорядження виконати певне доручення. Бойове завдання. Технічне завдання — документ, що вміщує загальні відомості з розробки виробу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
завдання —
(англ. task) ціль, поставлена перед організацією або робочою групою, що слугує критерієм ефективності її роботи. 3. не формулюється випадково або суто теоретично. Зміст з. випливає з копіткого процесу обробки отриманих даних, їхнього узагальнення, аналізу і синтезу.
Економічний словник
завдання —
ЗАВДА́ННЯ (визначений, спланований обсяг роботи і т. ін.), ЗАДА́ЧА розм. рідко. — Задача наша бойова зараз така — розшукати партизанів (А. Головко). ЗАВДА́ННЯ (справа, доручена комусь для виконання), НАРЯ́Д, ЗАГА́ДУВАННЯ, ЗАДА́ЧА розм. рідше, ЗА́ГАД розм.
Словник синонімів української мови
завдання —
ЗАВДА́ННЯ, я, с. 1. Наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа і т. ін. Повинна взятися до наміру нового, Нових завдань вагу я маю понести (Зеров, Вибр., 1966, 486); Ми до фінішу вчасно прийшли.
Словник української мови в 11 томах
завдання —
рос. задание одиниця роботи, яка визначається користувачем і виконується обчислювальною машиною. Складні варіанти 3. мають певну послідовність кроків, окремі з них можуть залежати від результатів виконання попередніх кроків.
Eкономічна енциклопедія
завдання —
Завда́ння, -ня с. Задача; урокъ. Башт. 22.
Словник української мови Грінченка