завдання
ЗАВДА́ННЯ, я, с.
1. Наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа і т. ін.
Повинна взятися до наміру нового, Нових завдань вагу я маю понести (Зеров, Вибр., 1966, 486);
Ми до фінішу вчасно прийшли. З честю виконали, товариство, завдання, що на себе взяли (Сос., І, 1957, 498);
У новому фільмі «Арсенал» я значно звузив рамки своїх чисто кінематографічних завдань (Довж., І, 1958, 22);
// Настанова, розпорядження виконати певне доручення.
В одну з моїх поїздок по фронту за завданням редакції доля закинула мене на віддалену ділянку (Ю. Янов., II. 1954, 7);
Завдання, поставлене райвиконкомом перед Гнатом як головою сільради, було зовсім не таємне (Тют., Вир, 1964, 171);
[Ватутін:] Переправу здати моєму комендантові. Негайно. Повертайтесь на КП і ждіть нового завдання (Дмит., Драм. тв., 1958, 108).
Бойове́ завда́ння — наказ виконати що-небудь в умовах воєнних дій.
Командир полку одержав бойове завдання — за всяку ціну відбити у ворога Штепівку (Збан., Т. Шашло, 1949, 12);
Капітан Чумаченко. зібравши.. командирів рот, розтлумачує їм бойове завдання (Гончар, III, 1959, 350);
Дома́шнє завда́ння — конкретно визначені вправи, тексти, задачі і т. ін. для опрацювання вдома.
Я прокинувся і враз згадав, що в мене не написане домашнє завдання (Донч., Перемога.., 1949,26);
На завда́ння іти́ (вируша́ти і т. ін.) — виконувати доручену справу.
Коли вирушив на завдання, його охопило звичайне збудження розвідника і повернулася рівновага (Багмут, Опов., 1959, 69).
2. Мета, до якої прагнуть; те, що хочуть здійснити.
Не можу погодитися з висловленими Вами думками про завдання нашої літератури (Коцюб., III, 1956, 244);
Завданням його життя було — знайти якусь комору, аби розбагатіти відразу (Хотк., II, 1966, 163);
Виправляти природу, керувати нею — є завдання людини (Смолич, І, 1958, 69);
Створення матеріально-технічної бази соціалізму і комунізму — основне завдання діяльності комуністичних і робітничих партій соціалістичних країн (Ком. Укр., 10, 1967, 39).
Словник української мови (СУМ-11)