завороть

За́вороть, -роті, -роті, -роттю

Значення в інших словниках

1. завороть — За́вороть: — запаморочення [54]  Словник з творів Івана Франка
2. завороть — -і, ж., діал. 1》 Вигин річки. 2》 Круговерть, вир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завороть — Завороть, -ті ж. 1) = заворотень 1. Мнж. 180. 2) Круговоротъ, водоворотъ, поворотъ воды противъ теченія. Там заверить: вода тече вниз, а то назад угору. Кобел. у. (Залюбовск.).  Словник української мови Грінченка