завороть
За́вороть, -роті, -роті, -роттю
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завороть — За́вороть: — запаморочення [54] Словник з творів Івана Франка
- завороть — -і, ж., діал. 1》 Вигин річки. 2》 Круговерть, вир. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завороть — Завороть, -ті ж. 1) = заворотень 1. Мнж. 180. 2) Круговоротъ, водоворотъ, поворотъ воды противъ теченія. Там заверить: вода тече вниз, а то назад угору. Кобел. у. (Залюбовск.). Словник української мови Грінченка