1. Великий тлумачний словник сучасної мови

завороть

за́вороть

-і, ж., діал.

1》 Вигин річки.

2》 Круговерть, вир.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завороть — За́вороть: — запаморочення [54] Словник з творів Івана Франка
  2. завороть — За́вороть, -роті, -роті, -роттю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. завороть — Завороть, -ті ж. 1) = заворотень 1. Мнж. 180. 2) Круговоротъ, водоворотъ, поворотъ воды противъ теченія. Там заверить: вода тече вниз, а то назад угору. Кобел. у. (Залюбовск.). Словник української мови Грінченка