Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

задирливий

Зади́рливий, -ва, -ве

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. задирливий — зади́рливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. задирливий — див. жвавий; задерикуватий  Словник синонімів Вусика
  3. задирливий — -а, -е. 1》 Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; прот. спокійний, урівноважений. || Який виражає задирливість, войовничість, зухвалість. || Сповнений задирливості, войовничості, зухвалості. 2》 Запальний, завзятий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задирливий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. задирливий — ЗАДИ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; протилежне спокійний, урівноважений.  Словник української мови в 11 томах
  6. задирливий — Задирливий, -а, -е = задерикуватий. Греб. 409.  Словник української мови Грінченка