задирливий —
зади́рливий прикметник
Орфографічний словник української мови
задирливий —
див. жвавий; задерикуватий
Словник синонімів Вусика
задирливий —
-а, -е. 1》 Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; прот. спокійний, урівноважений. || Який виражає задирливість, войовничість, зухвалість. || Сповнений задирливості, войовничості, зухвалості. 2》 Запальний, завзятий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задирливий —
ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм.
Словник синонімів української мови
задирливий —
Зади́рливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
задирливий —
ЗАДИ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; протилежне спокійний, урівноважений.
Словник української мови в 11 томах