задирливий

зади́рливий

-а, -е.

1》 Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; прот. спокійний, урівноважений.

|| Який виражає задирливість, войовничість, зухвалість.

|| Сповнений задирливості, войовничості, зухвалості.

2》 Запальний, завзятий.

|| Який виражає завзятість, запал.

|| Сповнений нестримних веселощів, запалу.

Значення в інших словниках

1. задирливий — зади́рливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. задирливий — див. жвавий; задерикуватий  Словник синонімів Вусика
3. задирливий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. задирливий — Зади́рливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. задирливий — ЗАДИ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; протилежне спокійний, урівноважений.  Словник української мови в 11 томах
6. задирливий — Задирливий, -а, -е = задерикуватий. Греб. 409.  Словник української мови Грінченка