зайченя —
зайченя́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
зайченя —
[зайчеин’а] -н'атие, ор. -н'ам, м. (на) -н'ат'і, мн. -н'ата
Орфоепічний словник української мови
зайченя —
-яти, с. Маля зайця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зайченя —
ЗАЙЧЕНЯ́, я́ти, с. Маля зайця. На відміну від інших гризунів зайченята народжуються цілком сформованими, зрячими і вкритими густим м’яким хутром (Наука.., 1, 1955, 22); Івась побачив сіренького звірка, що пострибав від нього.
Словник української мови в 11 томах
зайченя —
Зайченя, -ня́ти с. = зайча.
Словник української мови Грінченка