зайченя

зайченя́

[зайче^ин’а]

-н'ати^е, ор. -н'ам, м. (на) -н'ат'і, мн. -н'ата

Значення в інших словниках

1. зайченя — зайченя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зайченя — -яти, с. Маля зайця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зайченя — Зайченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зайченя — ЗАЙЧЕНЯ́, я́ти, с. Маля зайця. На відміну від інших гризунів зайченята народжуються цілком сформованими, зрячими і вкритими густим м’яким хутром (Наука.., 1, 1955, 22); Івась побачив сіренького звірка, що пострибав від нього.  Словник української мови в 11 томах
5. зайченя — Зайченя, -ня́ти с. = зайча.  Словник української мови Грінченка