закльовувати —
закльо́вувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
закльовувати —
-ую, -уєш, недок., заклювати, -юю, -юєш, док., перех. 1》 Б'ючи дзьобом, забивати на смерть, заподіювати рани (про птахів). 2》 кого, перен., розм. Замучувати, зацьковувати кого-небудь, постійно чіпляючись до нього; допікати, дошкуляти кому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закльовувати —
ЗАКЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех. 1. Б’ючи дзьобом, забивати на смерть, заподіювати рани (про птахів). 2. кого, перен., розм.
Словник української мови в 11 томах
закльовувати —
Закльовувати, -вую, -єш сов. в. заклювати, -клюю́, -є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.
Словник української мови Грінченка