Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

законодавчий

Законода́вчий, -ча, -че

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. законодавчий — законода́вчий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. законодавчий — [законодаўчией] м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і  Орфоепічний словник української мови
  3. законодавчий — -а, -е. 1》 Який встановлює, видає закони (у 1 знач.). Законодавча влада — форма влади, що полягає у встановленні, виданні законів. 2》 Стос. до законодавства. Законодавче зібрання — назва представницьких органів, парламентів у ряді країн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. законодавчий — ЗАКОНО́ДАВЧИЙ, а, е. 1. Який встановлює, видає закони (у 1 знач.). Верховна Рада Союзної Республіки є єдиним законодавчим органом республіки (Конст. СРСР, 1945, 11). Законода́вча вла́да — форма влади, що полягає у встановленні, виданні законів.  Словник української мови в 11 томах