законодавчий — Орфографічний словник української мови

законодавчий — [законодаўчией] м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
законодавчий — -а, -е. 1》 Який встановлює, видає закони (у 1 знач.). Законодавча влада — форма влади, що полягає у встановленні, виданні законів. 2》 Стос. до законодавства. Законодавче зібрання — назва представницьких органів, парламентів у ряді країн. Великий тлумачний словник сучасної мови
законодавчий — Законода́вчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
законодавчий — ЗАКОНО́ДАВЧИЙ, а, е. 1. Який встановлює, видає закони (у 1 знач.). Верховна Рада Союзної Республіки є єдиним законодавчим органом республіки (Конст. СРСР, 1945, 11). Законода́вча вла́да — форма влади, що полягає у встановленні, виданні законів. Словник української мови в 11 томах