закпити —
закпи́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
закпити —
ЗАКПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. закпля́ть; з кого, розм. Док. до кпи́ти. Не раз аж язик [у] мене свербить, щоб закпити собі з него [нього], але знов і жаль мені його стане (Фр., IV, 1950, 22).
Словник української мови в 11 томах