залізничник —
залізни́чник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
залізничник —
[зал'ізничниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
залізничник —
-а, ч. Людина, яка працює на залізниці, на залізничному транспорті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
залізничник —
ЗАЛІЗНИ́ЧНИК, а, ч. Людина, що працює на залізниці, на залізничному транспорті. Залізничник пішов до вокзалу (Сміл., Сашко, 1954, 87); Порожньо на засніженому пероні.
Словник української мови в 11 томах