залізничник залізни́чник [зал'ізничниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках залізничник — залізни́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови залізничник — -а, ч. Людина, яка працює на залізниці, на залізничному транспорті. Великий тлумачний словник сучасної мови залізничник — Залізни́чник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.) залізничник — ЗАЛІЗНИ́ЧНИК, а, ч. Людина, що працює на залізниці, на залізничному транспорті. Залізничник пішов до вокзалу (Сміл., Сашко, 1954, 87); Порожньо на засніженому пероні. Словник української мови в 11 томах