замінний —
замі́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
замінний —
-а, -е. 1》 Який використовується, служить для заміни чого-небудь. 2》 Який може замінятися, може бути замінений чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замінний —
ЗАМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який використовується, служить для заміни чого-небудь. Ви [кораблі] певно стомились в походах суворих На водах далеких, на ріках просторих, Та вам корабельня з заліза і сталі Давно відкувала замінні деталі (Забашта, Нові береги...
Словник української мови в 11 томах
замінний —
Замінний, -а, -е 1) Замѣнительный. 2) — лист. Мѣновая запись. Борз. у.
Словник української мови Грінченка