замінний

ЗАМІ́ННИЙ, а, е.

1. Який використовується, служить для заміни чого-небудь.

Ви [кораблі] певно стомились в походах суворих На водах далеких, на ріках просторих, Та вам корабельня з заліза і сталі Давно відкувала замінні деталі (Забашта, Нові береги, 1950, 9).

2. Який може замінятися, може бути замінений чим-небудь.

Різці із замінними вставками.

Значення в інших словниках

1. замінний — замі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. замінний — -а, -е. 1》 Який використовується, служить для заміни чого-небудь. 2》 Який може замінятися, може бути замінений чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замінний — Замі́нний, -на, -не; прикм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. замінний — Замінний, -а, -е 1) Замѣнительный. 2) — лист. Мѣновая запись. Борз. у.  Словник української мови Грінченка