замінний — Орфографічний словник української мови

замінний — -а, -е. 1》 Який використовується, служить для заміни чого-небудь. 2》 Який може замінятися, може бути замінений чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
замінний — Замі́нний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
замінний — ЗАМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який використовується, служить для заміни чого-небудь. Ви [кораблі] певно стомились в походах суворих На водах далеких, на ріках просторих, Та вам корабельня з заліза і сталі Давно відкувала замінні деталі (Забашта, Нові береги... Словник української мови в 11 томах
замінний — Замінний, -а, -е 1) Замѣнительный. 2) — лист. Мѣновая запись. Борз. у. Словник української мови Грінченка