Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зарипіти

Зарипі́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. зарипіти — -плю, -пиш; мн. зариплять; док., без додатка і чим, рідко що. Почати рипіти, видавати, утворювати низькі скрипучі звуки. || безос. || розм. Заговорити або заспівати низьким скрипучим голосом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарипіти — зарипі́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. зарипіти — ЗАРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. зарипля́ть; док., без додатка і чим, рідко що. Почати рипіти, видавати, утворювати низькі скрипучі звуки. Зарипіли старі важкі двері й одчинились (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  4. зарипіти — Зарипіти, -плю́, -пиш гл. Заскрипѣть.  Словник української мови Грінченка