зарипіти

зарипі́ти

-плю, -пиш; мн. зариплять; док., без додатка і чим, рідко що.

Почати рипіти, видавати, утворювати низькі скрипучі звуки.

|| безос.

|| розм. Заговорити або заспівати низьким скрипучим голосом.

Значення в інших словниках

1. зарипіти — зарипі́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зарипіти — Зарипі́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. зарипіти — ЗАРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. зарипля́ть; док., без додатка і чим, рідко що. Почати рипіти, видавати, утворювати низькі скрипучі звуки. Зарипіли старі важкі двері й одчинились (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
4. зарипіти — Зарипіти, -плю́, -пиш гл. Заскрипѣть.  Словник української мови Грінченка