зарічанин —
-а, ч. Той, хто живе на заріччі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зарічанин —
заріча́нин іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
зарічанин —
ЗАРІЧА́НИН, а, ч. Той, хто живе на заріччі. Поруч головного майстра став працювати їхній зарічанин, колишній авіамеханік (Ю. Янов., II, 1954, 170).
Словник української мови в 11 томах
зарічанин —
Зарічанин, -на ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43.
Словник української мови Грінченка