зарічанин

заріча́нин

-а, ч.

Той, хто живе на заріччі.

Значення в інших словниках

1. зарічанин — заріча́нин іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зарічанин — Заріча́нин, -на; -ча́ни, -ча́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. зарічанин — ЗАРІЧА́НИН, а, ч. Той, хто живе на заріччі. Поруч головного майстра став працювати їхній зарічанин, колишній авіамеханік (Ю. Янов., II, 1954, 170).  Словник української мови в 11 томах
4. зарічанин — Зарічанин, -на ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43.  Словник української мови Грінченка