зарічанин

ЗАРІЧА́НИН, а, ч. Той, хто живе на заріччі.

Поруч головного майстра став працювати їхній зарічанин, колишній авіамеханік (Ю. Янов., II, 1954, 170).

Значення в інших словниках

1. зарічанин — -а, ч. Той, хто живе на заріччі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зарічанин — заріча́нин іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. зарічанин — Заріча́нин, -на; -ча́ни, -ча́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зарічанин — Зарічанин, -на ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43.  Словник української мови Грінченка