заслужити —
заслужи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
заслужити —
див. заслуговувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заслужити —
ОДЕ́РЖАТИ (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу і т. ін. — звання, посаду, нагороду, покарання і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, ЗАСЛУЖИ́ТИ, УДОСТОЇТИСЯ (ВДОСТОЇТИСЯ), ЗАРОБИ́ТИ розм. — Недок.
Словник синонімів української мови
заслужити —
ЗАСЛУЖИ́ТИ див. заслуго́вувати.
Словник української мови в 11 томах
заслужити —
Заслужити см. заслужувати.
Словник української мови Грінченка