заслужити

заслужи́ти

див. заслуговувати.

Значення в інших словниках

1. заслужити — заслужи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заслужити — ОДЕ́РЖАТИ (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу і т. ін. — звання, посаду, нагороду, покарання і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, ЗАСЛУЖИ́ТИ, УДОСТОЇТИСЯ (ВДОСТОЇТИСЯ), ЗАРОБИ́ТИ розм. — Недок.  Словник синонімів української мови
3. заслужити — Заслужи́ти, -лужу́, -лу́жиш, -жать  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. заслужити — ЗАСЛУЖИ́ТИ див. заслуго́вувати.  Словник української мови в 11 томах
5. заслужити — Заслужити см. заслужувати.  Словник української мови Грінченка