Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

затерти

Зате́рти, див. затира́ти

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. затерти — зате́рти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. затерти — [затертие] -тру, -треш; нак. -три, -тр'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. затерти — див. затирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затерти — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  5. затерти — ЗАТЕ́РТИ див. затира́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. затерти — Затира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. зате́рти, -тру, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Чуб. III. 174. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням...  Словник української мови Грінченка