Словник української мови Грінченка

затерти

Затира́ти, -ра́ю, -єш

сов. в. зате́рти, -тру, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Чуб. III. 174. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням... він раз-по-раз допитувався. Г. Барв. 152.

2)руки. Потирать руки. А там, затираючи руки... потяг доріженькою до хати. Св. Л. 205.

3) Дѣлать заторъ. Із ляхами пиво варити затирайте: лядський солод, козацька вода, лядські дрова, козацькі труда. Макс. (1849), 67.

4) У бочаровъ: прорѣзывать на нижней части клепокъ полосу или вырѣзку для вставки дна. Сумск. у. Шух. І. 250.

5) Только несов. в. Ѣсть съ аппетитомъ. Панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої. Св. Л. 16. Тимоха тим часом затирав печену курку, що на стіл подали. Св. Л. 198.

6)борщ. = заправляти 1.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. затерти — зате́рти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. затерти — [затертие] -тру, -треш; нак. -три, -тр'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. затерти — див. затирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затерти — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  5. затерти — Зате́рти, див. затира́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. затерти — ЗАТЕ́РТИ див. затира́ти.  Словник української мови в 11 томах