Орфоепічний словник української мови

затерти

зате́рти

[затертие]

-тру, -треш; нак. -три, -тр'іт'

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. затерти — зате́рти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. затерти — див. затирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затерти — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  4. затерти — Зате́рти, див. затира́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. затерти — ЗАТЕ́РТИ див. затира́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. затерти — Затира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. зате́рти, -тру, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Чуб. III. 174. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням...  Словник української мови Грінченка