зацвірінькати —
зацвірі́нькати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
зацвірінькати —
-аю, -аєш і зацвірінчати, -чу, -чиш, док. Почати цвірінькати, цвірінчати; защебетати (про птахів). || перен., розм. Почати швидко і дзвінко говорити (зазвичай про дітей).
Великий тлумачний словник сучасної мови
зацвірінькати —
ЗАЦВІРІ́НЬКАТИ, аю, аєш і ЗАЦВІРІНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати цвірінькати, цвірінчати; защебетати (про птахів). На високому дубі зацвірінькала якась пташка (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
зацвірінькати —
Зацвірінькати, -каю, -єш гл. Зачирикать. Горобці прилетять, зацвірінькають. МВ. ІІ. 193.
Словник української мови Грінченка