зацвірінькати

Зацвірінькати, -каю, -єш

гл. Зачирикать. Горобці прилетять, зацвірінькають. МВ. ІІ. 193.

Значення в інших словниках

1. зацвірінькати — зацвірі́нькати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зацвірінькати — -аю, -аєш і зацвірінчати, -чу, -чиш, док. Почати цвірінькати, цвірінчати; защебетати (про птахів). || перен., розм. Почати швидко і дзвінко говорити (зазвичай про дітей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зацвірінькати — Зацвірі́нькати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зацвірінькати — ЗАЦВІРІ́НЬКАТИ, аю, аєш і ЗАЦВІРІНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати цвірінькати, цвірінчати; защебетати (про птахів). На високому дубі зацвірінькала якась пташка (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах