зачучверіти —
зачу́чверіти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
зачучверіти —
-ію, -ієш, розм. Зробитися, стати шкарубким, грубим. || Заслабнути, захиріти від чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зачучверіти —
ЗАЧУ́ЧВЕРІТИ, ію, ієш, док., розм. Ослабнути, одночасно споганівши (про людей, тварин). Недаремно мовиться, що зачучверіле порося і воші заїдають. А він [Михайло] і зовсім зачучверів… (Збан., Сеспель, 1961, 222); // Стати чахлим, зачахнути (про рослини). Зачучверіти, як трава в спеку.
Словник української мови в 11 томах
зачучверіти —
Зачучверіти, -рію, -єш гл. Зачахнуть, закорявѣть.
Словник української мови Грінченка