Великий тлумачний словник сучасної мови

зачучверіти

зачу́чверіти

-ію, -ієш, розм.

Зробитися, стати шкарубким, грубим.

|| Заслабнути, захиріти від чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зачучверіти — зачу́чверіти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зачучверіти — Зачу́чверіти, -рію, -рієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зачучверіти — ЗАЧУ́ЧВЕРІТИ, ію, ієш, док., розм. Ослабнути, одночасно споганівши (про людей, тварин). Недаремно мовиться, що зачучверіле порося і воші заїдають. А він [Михайло] і зовсім зачучверів… (Збан., Сеспель, 1961, 222); // Стати чахлим, зачахнути (про рослини). Зачучверіти, як трава в спеку.  Словник української мови в 11 томах
  4. зачучверіти — Зачучверіти, -рію, -єш гл. Зачахнуть, закорявѣть.  Словник української мови Грінченка