зачучверіти

ЗАЧУ́ЧВЕРІТИ, ію, ієш, док., розм. Ослабнути, одночасно споганівши (про людей, тварин).

Недаремно мовиться, що зачучверіле порося і воші заїдають. А він [Михайло] і зовсім зачучверів… (Збан., Сеспель, 1961, 222);

// Стати чахлим, зачахнути (про рослини).

Зачучверіти, як трава в спеку.

Значення в інших словниках

1. зачучверіти — зачу́чверіти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зачучверіти — -ію, -ієш, розм. Зробитися, стати шкарубким, грубим. || Заслабнути, захиріти від чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зачучверіти — Зачу́чверіти, -рію, -рієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зачучверіти — Зачучверіти, -рію, -єш гл. Зачахнуть, закорявѣть.  Словник української мови Грінченка