1. Словник української мови в 11 томах

зачучверіти

ЗАЧУ́ЧВЕРІТИ, ію, ієш, док., розм. Ослабнути, одночасно споганівши (про людей, тварин).

Недаремно мовиться, що зачучверіле порося і воші заїдають. А він [Михайло] і зовсім зачучверів… (Збан., Сеспель, 1961, 222);

// Стати чахлим, зачахнути (про рослини).

Зачучверіти, як трава в спеку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачучверіти — зачу́чверіти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зачучверіти — -ію, -ієш, розм. Зробитися, стати шкарубким, грубим. || Заслабнути, захиріти від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачучверіти — Зачу́чверіти, -рію, -рієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зачучверіти — Зачучверіти, -рію, -єш гл. Зачахнуть, закорявѣть. Словник української мови Грінченка